Що таке фен шуй

Вчення фен шуй

Фен шуй - це вчення про гармонічне життя людини у Всесвіті. Воно визначає правила народження форми та різні її прояви (рухи), доступні людському сприйняттю через сенсорні системи - зір, нюх, слух, смакові й тактильні відчуття.

Фен і шуй - це основні образні категорії тонкої життєвої енергії ци. У перекладі з китайської мови «фен» означає «вітер», а «шуй» зазвичай помилково перекладають як «вода». Однак, як і будь-які китайські ієрогліфи, так і переклад ієрогліфів «фен» і «шуй» є не значенням, а образами, які показала людині природа навколо неї та у яких відображена суть складних процесів світобудови. Так, мудреці Китаю під словом «фен» розуміли будь-який вид показаних рухів, а словом «шуй» нарекли різні стани (предмети, явища), які схильні до руху. Тому «фен шуй», як «волога гнаних вітром хмар», - це явища життя, які схильні до змін у будь-яку (сприятливу та несприятливу) сторону.

Однак вітер не має форми, а хмари не мають розміру. Щоб виміряти розмір хмар і сприймати форму вітру, необхідно опанувати справжнім знанням учення фен шуй.

А чи може вітер (фен) набути форми, а хмари (шуй) - розміру? Відповідь на це запитання міститься в прадавніх китайських трактатах, де йдеться, що єдине втілюється в ритмі, ритм породжує структуру, структура породжує форму, форма визначає розмір, розмір визначає об'єм, об'єм породжує простір, простір вимірюють часом. Єдине - це ци. Пульсуючи, ци створює форму, задаючи ритм усьому у Всесвіті за допомогою з'яви себе в русі інъ-ци і ян-ци. Вияв форми і можливе її зворотне перетворення - це шлях ци, або Дао. Осягнення цього шляху - де - можливе, якщо людина вивчає та дотримується законів фен шуй. Знаходження та проходження Дао - це єднання із ци.

Основою китайського вчення фен шуй є вміння розпізнати потік ци та неухильно дотримуватися його русла. Адже ци поводиться як вітер і хмари - фен і шуй. Щоб людина була здорова та щаслива, їй потрібен плавний потік ци: вона повинна постійно рухатися, але не надто сильно і швидко.

Знання законів фен шуй і виконання правил, продиктованих ними, дає змогу знайти гармонію між людиною та довкіллям. Без зовнішнього немає внутрішнього - цей принцип взаємозалежності, нерозривного взаємозв'язку, цілісного розгляду будь-якого явища, на відміну від європейської, аналітичної, роз'єднувальної свідомості, - наріжний камінь усієї китайської філософії.

Ци (енергія)

Ци і фен. У китайській філософії взагалі не враховується поділ на духовне та матеріальне. Слід сказати, що й сучасні західні вчені шукають відображення наявної у світі єдності. Ядром китайської філософії та навчання фен шуй є знання про те, що єдність явленого світу реальне лише тому, що опирається на тонку енергію, ім'я якої - ци. Ця енергія, і це дуже важливо зрозуміти, не підвладна будь-яким змінам, трансформаціям, метаморфозам, зберігаючи свою єдність завжди та скрізь (у часі й просторі явленого світу та поза часом і простору свого існування). Вона сама являє ті стани та створює ті правила їх трансформації, які діють як закон життя Всесвіту, причому, являючи стани та шляхи їх зміни, вона продовжує діяти в них як неодмінна умова їх життя, ставши ними, але не змінивши своєї сутності. У рамках китайського менталітету поділ явлених у реальності станів і рухів на матеріальне й духовне руйнівний для гармонії з природою.

Сутність реальності, вияву в дії її активної частини постійно вимагає від людини не споглядання (хоча це дуже корисно), а розумного володіння нею. Таке функціонування змушує її відзначати тонкі відмінності усередині речей, суть яких, як ми розуміємо, відобразити дуже складно.

Розмірковуючи про процес свого буття, мудреці Китаю змогли вловити ці тонкі нюанси, що існують як у лейтмотиві витвору, так і в його розвитку. Довкілля людини явило їй ті образи, які могли б відобразити суть цих складних процесів світобудови. Тому всі види явлених рухів вони нарекли іменем «фен» (вітер), залишаючи право ци бути собою.

Таке напрочуд мудре рішення могло народитися тільки лише з безмежної поваги до тієї розумної енергії, яка ніколи не несе руйнування (поділу), оскільки саме руйнування суперечить її основному задуму - втіленню повноти життя єдиного джерела у витворі.

Фен (вітер)

Вітер. Класифікація фен. Ци створює все різноманіття виявленої реальності - небо, землю, людину, фен, шуй. Проявившись у 10000 речах і їх русі, вона не перестає бути собою, не змінюючись ні в нескінченно малому, ні в нескінченно великому. Ци є присутньою у всіх структурних елементах і їх рухах як життєва сила, забезпечуючи їх зв'язок із єдиним. При цьому існуюча реально тонка відмінність ци від фен не зникає й у тому випадку, коли вітер набуває різних видів при трансформації явлених станів.

Різноманіття єдиного створило множинність відносин між «речами». Їх функціонування проявилося в тому розмаїтті видів руху, який допитливий людський розум вивчав і продовжує вивчати досі. Рух світла, звуку, повітряних мас і водних потоків, дія магнітних полів і електричних імпульсів, різні фізіологічні процеси організму людини (рух крові та лімфи, поширення нервових імпульсів, обмінні процеси метаболізму) - це лише мізерно малий перелік проявлених видів руху «вітру».

Поділяючи вітри на зовнішні ян-фен і внутрішні інь-фен, ми говоримо про вияв ними своєї приналежності до тієї або іншої системи (структури), яка їх продукує, що виражається в напрямі їх дії. При цьому рухи, породжені всередині системи й існуючі як ян-фен і інь-фен, можуть мати подвійну дію.

Шуй. Щоб відчути ту єдність, яка закладена у слові «фен шуй», треба зрозуміти значення ієрогліфа «шуй». Повторимо: у перекладі з китайської мови слово «шуй» зазвичай перекладають як «вода», хоча точне розуміння цього китайського ієрогліфа краще виразити фразою, в якій міститься певний образ: «волога, гнана вітром у хмарах». Цей образ тонко передає сутність ієрогліфа, вказуючи на такий стан, який легко схильний до будь-якого руху.

Шуй (вода)

Шуй. Щоб відчути ту єдність, яка закладена у слові «фен шуй», треба зрозуміти значення ієрогліфа «шуй». Повторимо: у перекладі з китайської мови слово «шуй» зазвичай перекладають як «вода», хоча точне розуміння цього китайського ієрогліфа краще виразити фразою, в якій міститься певний образ: «волога, гнана вітром у хмарах». Цей образ тонко передає сутність ієрогліфа, вказуючи на такий стан, який легко схильний до будь-якого руху. Таким чином, якщо фен - це рух, то шуй - стан, спонукуваний до руху.

Неважко здогадатися, що відносні стани інь-ян, що лежать в основі (або що є причиною) будь-якого явленого стану та руху, виявляють себе й у шуй. Так, вітер-фен, сягаючи межі, породжує стану інь-ян, тобто являє шуй, а відносна протилежність станів інь-шуй і ян-шуй створює рух між ними - і знову проявляється вітер-фен.

Спостерігаючи в повсякденності циклічного життя процеси, що відбуваються у явленому, мудреці Китаю помітили, що слово шуй (вода) може відобразити принципово важливі властивості проявлених станів, а саме:

• їх множинність при єдності сутності; вода має легкодоступні спостереженню (а отже, поясненню) стани своєї речовини (газоподібний, рідкий, твердий);
• їх єдиносутність, що реально відображена в безлічі виявлених станів; вода, як зазначили ще в давнину, міститься у величезній безлічі побачених «речей», тобто виявляє себе скрізь, тому висновок про присутність станів інь-ян, асоційованих із шуй, у всьому явленому можна відчути реально через символістику образа шуй;
• їх вільне перетворення (трансформування), тобто можливість швидкого переходу з одного стану в інший.

Вода може вільно змінювати свої стани, які легко переходять один в інший, що дає змогу спостерігати цей процес, працювати з ним, а найголовніше - бачити природній зв'язок між різними станами води, а отже, і нерозривний зв'язок між фен і шуй.

Значення слова фен шуй

Дамо  узагальнюючу характеристику слова «фен шуй».

Фен шуй. Почнемо з головного. Фен шуй - це не фен плюс шуй. Математичний підхід тут недоречний, оскільки тоді можливі зворотні обчислення: віднімаючи від фен шуй шуй, одержуємо фен, або віднімаючи від фен шуй фен, одержуємо шуй.

Абсурдність таких обчислень повинна бути пояснена. Тут ще раз необхідно згадати лейтмотив утворення ян-ци-інь, що є такою цілісністю, де залежність стає сенсом життя.

Єдина пневма-ци, народжуючись у ян-ци та відображаючись у інь-ци, зробила себе залежною (якщо хочете, уразливою) від цих станів і їх функціонування. З іншого боку, стани інь-ян (шуй) і їх рухи фен також залежні від пневми-ци та одне від одного. Але цю залежність треба розуміти як благо, а не тільки як необхідність, оскільки саме вона є життям витвору. У цьому полягає докорінна відмінність китайського вчення фен шуй від західної філософії. Китайська наука фен шуй, розуміючи корінь залежності як лейтмотив самого джерела витвору - ян-ци-інь, не обтяжується нею, не бореться проти неї, а, приймаючи її, живе за її законами.

У повсякденному житті закони фен шуй є основними для кожного китайця в усіх побутових, виробничих, особистих, сімейних питаннях, а також у питаннях здоров'я, а в конкретній ситуації - керівництвом до дії. Закони фен шуй мають не абстрактний, а реальний характер, оскільки являють єдиний принцип витвору, що лежить в основі будь-яких станів і їх дій, відображаючи своєю символістикою реальність їх існування.