Початок року за сонячним календарем

Відповідно до китайського календаря кожна доба починається в середині години Пацюка. Це момент, коли енергія (ці) Інь перебуває на піку сили і є найпотужнішою, але Ян ці вже стартувала, щоб рости. У давнину, так само, як і в наших краях, у ті далекі часи початок року святкували в момент зимового сонцестояння. Це і є момент середини місяця Пацюка.

Проте це не означає, що початок року варто шукати за таким же принципом. Із часом були внесені важливі виправлення. На території Європи виправлення були лише політичними. Церква також вносила виправлення в календарі, керуючись Місячними добами та місяцями. Але в Китаї астрономія й космологія безперешкодно розвивалися, приводячи сонячно-місячний календар до досконалості й широко використовуючи його в повсякденному житті. Удосконалена система виявилася такою ефективною і зручною, що використовується донині.

Насправді, відповідно до І-Цзин (Книга Змін), початок року стартує з гексаграми Кунь-Цянь. Тоді настає початок найважливіших процесів і змін. "Механізм годинника починає обертати найбільші колеса, які запускають глобальні зміни". Настає початок усім нам відомого року певної тварини (в 2012, наприклад, Чорного Дракона) й водночас ‑ початок місяця Тигра. Рік завжди починається з першого дня місяця Тигра. Це найчастіше припадає на 4-6 лютого і називається Лі Чун Цзе. Середня точка в часі між двома періодами Цзе називається Чжун Ці. Це знаменує середину місяця. Таким чином це неприродно розглядати середину місяця Пацюка як початок року.

Для професійних розрахунків, щоб зробити прогнози на майбутнє для людини або події, в більшості випадків використовується саме початок лютого. Плутанина виникає через те, що в Китаї зараз стало заведено влаштовувати святкові заходи, керуючись місячним календарем, тому що простим людям, які не роблять складних розрахунків і не заглядають у телескоп, значно легше помітити власними очима новий тонкий серп Місяця на небі, ніж що-небудь ще.

За матеріалами Джозефа Ю., переклад Вікторії Хілініч