Що потрібно знати про Будду

У Китаї засновника буддійської релігії називають Шакьямуні. Шакья - «милосердний», муні - «той, хто живе в самоті й тиші».

Принц Сідхартха, відомий під іменем Шакьямуні Гаутама Будда, народився в 624 р. до н.е. у «місті прекрасної чесноти» - на кордоні Непалу (26°46' північної широти, 83°19' східної довготи) та помер на 80-му році життя. Відкинув марнославство й пишноту свого суспільства та присвятив себе справі поширення буддизму. День його народження відзначається в Китаї як релігійне свято.

Будда зазвичай зображується сидячим на квітці лотоса, з піднятими трьома пальцями правої руки для благословення та зі спірально завитим волоссям на згадку про равликів. Згідно з індійською легендою, равлики своїми прохолодними тілами захищали голову Будди від сонячного удару, коли він задумався про те, як полегшити людські страждання. Іноді Будду зображують із ткацьким човником у руках, що символізує відродження після смерті. Також Будду можна побачити й із символом знання - книжкою, або із символом хоробрості - списом. Іноді поруч із ним замість двох учнів зображується сам Будда - Минулий і Майбутній.

Коли Будда відчув, що наближається час його Нірвани, він пішов у місцевість Касинару та зійшов на камінь, повернувшись обличчям до півдня. Кажуть, що на цьому камені залишилися відбитки його ступень - Шрипада - як подарунок для тих, хто піде за ним. Ці відбитки відтворювалися різьбленням на камені та зображеннями; їх можна зустріти в Індії, Китаї та Японії. Камінь, відзначений стопами Будди, зберігається в монастирі Тьєн-Тань, розташованому на Західних Пагорбах біля Піпінга. На цих відбитках нанесено безліч символів і доброчинних знаків, що стосуються буддизму, вони відомі, як Сім Проявів. На підйомі стопи можна побачити зображення трьох квіток лотоса, що символізують собою трьох Будд: Минулого, Сьогоднішнього та Майбутнього - Амітабха, Гуань-Юнь і Майтрейя. Цікаво, що Білого Слона зображують як варіант втілення Майбутнього Будди.

Дерево Бодхи священне і називається так тому, що під ним Шакьямуні, шукаючи способу звільнитися від страждань, болю життя й скороминущості мирських задоволень, уперше досяг Бодхи (Просвітління). Перш ніж стати Буддою, Шакьямуні провів під цим деревом у покаянні сім років. Воно також відоме, як Дерево Медитації. Справжнє дерево росло в Бенгалії, зрізаний із нього пагін було посаджено у священному місті Амарапура в Бірмі в 288 р. до н.е. Кажуть, воно існує й понині. Коли засновник буддизму сидів і розмірковував під розлогою кроною, «спокій прийшов у його розум разом із переконанням у тому, що людина потерпає від жаги наживи або досади через втрату тільки тому, що вона перебуває в полоні вузьких обмежень свого его, і за межами цього полону лежить великий простір всесвітнього життя, але життя саме ніколи не помирає, оскільки знаходить своє підтвердження в життях тих, хто пізнав істину та знайшов справжнє життя в тому, що є єдиним».

Шакьямуні Будда не був єдиним Буддою, тобто просвітленим; існували й інші, наприклад, Амітабха, Майтрейя Будда тощо. Буддою може стати будь-яка мисляча істота, що звільнилася від почуттів, сприйняття й особистості, що пізнало вищу сутність усіх явищ.

Буддизм було прийнято в Китаї в 67 р. н.е. У своїй основі він є релігією медитативної практики, благородних слів, прихильності та загальної користі. Буддійські священні писання виконані на санскриті або Палі. Тричастинний канон, Трипітака або «Три Кошики», має три складові: Сутри - релігійні доктрини, Вінайя - праці з релігії, Абхідхарма - праці з метафізики. П'ять заповідей буддизму такі: 1. Не вбий. 2. Не вкради. 3. Не будь балакучим. 4. Не перелюбствуй. 5. Не пий вина.

Спрощене вчення Будди відомо за назвою Хінаяна або Хсіао Ченг «Малий посібник», назване також «Школою дорослих». Йому притаманні моральний аскетизм і відсутність теоретичного містицизму. Це вчення виникло в Махаяні. Обидва напрями вважають свої вчення «великими колесами», тобто засобами досягнення Нірвани. Іноді їх називають Північним і Південним буддизмом, відповідно.

Буддизм має багато спільного з християнством: наприклад, чистилище, Богиня милосердя, відпущення гріхів перед смертю. Серед інших відповідностей можна відзначити обітницю безшлюбності, піст, прикрашання вівтарів свічками та квітами, ладан, святу воду, чотки, особливий одяг священиків, поклоніння реліквіям, канонізація святих, проведення літургій і обрядів мертвими мовами. Триєдність Будди минулого, майбутнього та сьогоднішнього можна порівняти з Богом Отцем, Сином і Святим Духом, ім'я матері Шакьямуні - Маїа, співзвучне імені Марія, матері Ісуса. Зваблення Будди на горі Стерв'ятників дияволом Марою дуже схоже на спокусу християнського бога. 18 послідовників Будди відповідають дванадцятьом учням Христа, який народився через 600 років після Будди. Культ предків якоюсь мірою нагадує звернення до мертвих: єзуїти вважали це невинним обрядом і деякий час використовували його у своїй інтерпретації. Як і римський Папа, Далай-лама є духовним наставником.