Вступ до астрології

Астрологія - наука, що розглядає процеси життя на Землі відповідно до положення та руху небесних об'єктів, тобто вона зв'язує положення та рух небесних світил із життям людини або якогось іншого об'єкта (сім'ї, міста, держави тощо).

Як наука окультна вона передбачає використання принципово неформалізованих «методів»:

- досвіду;

- широкого та глибокого розуміння астрологічної символіки;

- вміння її використовувати при аналізі конкретної ситуації.

З іншого боку, будучи наукою в загальноприйнятому змісті, астрологія користується й формальними методами:

- розрахунок усіх положень у карті (планет, домів тощо);

Зв'язок астрології та науки

Наука - рід людської діяльності, що полягає у встановленні та вивченні взаємозв'язків між різними процесами і явищами. Тобто наука формує закони, що узагальнюють та зв'язують між собою факти.

Науки про природу, суспільство можна розділити на два типи:

1.    Конкретні науки

Це фізика, хімія, анатомія, фізіологія, біологія, соціологія. А також їхні додатки - технічні науки, геологія, медицина, агрономія та ін. Тут заведено щось вимірювати (можливо, потім опрацьовувати результати математично) та порівнювати дані вимірів у термінах «більше - менше», «дорівнює - не дорівнює». У результаті таких процедур з'являються закони, що кількісно зв'язують вимірювані величини.

Наприклад:

• закон Ома у фізиці зв'язує величини напруги струму електричного кола через вимірювані властивості провідників;
• у соціології - закони, що описують функціонування людських колективів, базуються на підрахунку, усередненні й аналізі думок і уявлень окремих людей.

2.    Філософія й астрологія

Що входить до поля діяльності цих наук?

Над законами (що вивчають конкретні науки) існує світ, який пов'язаний із законами так само, як закони з фактами. Це світ принципів. Цю ієрархію можна подати так:

факти → закони → принципи

Тут порівняння досліджуваних об'єктів здійснюється не в термінах «більше - менше», «дорівнює - не дорівнює», а в термінах «подібне - не подібне», «аналогічно - по-різному». У цьому випадку досліджується не кількісний, а символічний і якісний зв'язок об'єктів.

Принципи - це щось більш загальне, ніж закони, те, що виявляється в усіх законах природи. Закон належить до якоїсь однієї сфери існування, принципи ж виявляються всюди, тобто принцип має властивість загальності, універсальності. Саме тому принципи формулюють символічно (наприклад, мова чисел). Принципи є тим спільним, що пов'язує між собою зовні зовсім різні явища. Саме принципи символічно зв'язують життя Космосу з життям людини, з життям держави, з життям тих об'єктів, які, здавалося б, ніяк із Космосом не пов'язані. Процеси, що відбуваються на різних рівнях інтерпретації символів, відбуваються «принципово однаково». Лібіх казав: «Знання деяких принципів легко заповнює незнання деяких фактів». Закони різних видів філософії, наприклад, закон подібності Гермеса Трисмегіста, закон єдності та боротьби протилежностей, так само, як і деякі математичні конструкції, теж є формулюваннями принципів.

Загальні принципи астрології

Фундаментальний принцип 1. Світ єдиний.

Фундаментальний принцип 2. Світ складається із систем.

Фундаментальний принцип 3. Світ організований ієрархічно.

Фундаментальний принцип 4. У кожній системі можна виділити 7 і 12 природних функціональних підсистем («планет»).

Фундаментальний принцип 5. У кожному процесі можна виділити 12 природних етапів його розвитку («знаків зодіаку»).

Фундаментальний принцип 6. Існують дві (двоїсті одна одній) взаємно-однозначні відповідності між 12 знаками зодіаку та 12 функціональними підсистемами («обителі» й «екзальтації»).

Фундаментальний принцип 7. У кожній системі існують відносини взаємного резонансу між її функціональними підсистемами («аспекти»).

Фундаментальний принцип 1 (принцип єдності Світу): світ єдиний

Простіше кажучи, Світ - це все в людині та довкола неї (і близьке, і далеке; і зовнішнє, і внутрішнє; і матеріальне, і духовне). Єдність Світу має на увазі, що в усіх його частинах виконуються ті самі закони (закономірності, співвідношення й т.п.). Інакше кажучи, немає таких ділянок Світу, в яких виконуються закони, несправедливі для інших частин Світу. Форма вияву законів може в різних частинах Світу бути різною, але суть цих законів - однакова скрізь і завжди. Даоси кажуть: «У краплі роси відображається весь світ».

Справедливість цього принципу підтверджується всім досвідом людства - і повсякденною практикою, і науковими дослідженнями.

Приклади застосування Принципу 1 для вивчення будови Світу.

• Якщо в якійсь частині Світу спостерігається циклічність розвитку, то й в усіх інших частинах Світу циклічність - у тій або іншій формі - теж обов'язково виявляється.
• Якщо в якійсь одній частині Світу світ влаштований ієрархічно (докладніше про це - нижче), то природно очікувати, що ієрархічність притаманна і Світу загалом, і кожній його частині зокрема.

Цей принцип - один із наріжних каменів астрології - Єдність Світу дає змогу придивлятися до окремих частин Світу, сподіваючись у них, як у дзеркалі, побачити різноманіття всього Світу. Але які саме частини Світу найцікавіші для вивчення? Швидше за все, всі ті, які самі по собі утворюють щось єдине, тобто в якомусь сенсі самодостатні частини Світу. Такі витвори називають системами. Системний підхід дуже поширився в XX столітті в найрізноманітніших областях наукового знання.

Під системою передбачається якась виділена частина Світу, що є в чомусь самодостатньою. Коротко (хоча й не зовсім точно) систему іноді визначають так: це багато чого, мислимого як єдине. От ще одне коротке визначення: «Система - це колективна індивідуальність». Багато чого - це саме і є ті елементи, з яких складається система. Але це не просто окремі об'єкти, що існують самі по собі, вони об'єднані в систему якимось ядром системи. Отже, у системі насамперед виділяються її ядро («єдине», тобто уніфікуюче начало) та її елементи (це і є «багато чого»). При цьому між елементами системи утворюються деякі зв'язки. Можна виділити й більш тонкі деталі в будові і «життя».

Насправді система як щось єдине - це відносне поняття. Системи розглядаються при цьому як закриті, самодостатні. Однак у реальності систем повністю закритих, строго ізольованих від зовнішнього світу, не існує. Усі вони тією чи іншою мірою відкриті - для зовнішнього світу, для взаємодій з іншими системами. Але на перших кроках вивчення деякої конкретної системи корисно підкреслювати саме єдність її елементів, а їх зв'язки з навколишнім світом враховувати лише на наступних етапах вивчення цієї системи.

Термін «система» - грецького походження, systеma - ціле, складене з частин. Термін «елемент» походить від латинського elementum - стихія, первісна речовина. А от множина - elementa - означає основи, фундаментальні засади.

Приклади систем:

• Комп'ютер - тут усе організоване на основі процесора (ЦП - центральний процесор), усі інші складові комп'ютера - це його елементи (пам'ять, блок живлення, відеоплата, монітор тощо).
• Людина - це система, що складається з величезної кількості елементів і їх асоціацій. Тривалий час намагалися вивчати людину «вроздріб» - окремо тільки її фізичні характеристики (та ще й їх розділяли на окремі групи), окремо тільки її духовне життя, окремо тільки професійні навички й ін. Але зрештою дійшли висновку, що людина - це саме система і її треба вивчати повністю, якщо необхідно зрозуміти її суть. Такий сучасний підхід до вивчення людини (у психології, у соціології, у медицині та в деяких інших областях знання).
• Людський колектив - це теж система. Найдетальніше вивчення тільки її елементів - окремих членів колективу - далеко не завжди дає можливість розуміти поведінку колективу загалом. Дуже показовий приклад тут - футбольна команда. Можна зібрати 11 футболістів, кожен із яких - дуже хороший у своєму амплуа (воротар, захисник, нападаючий - лівий або правий та ін.). Але якщо їх випустити на поле, то зовсім не факт, що ці гравці виграють матч навіть у команди, до якої входять свідомо слабші, але добре зіграні між собою (тобто які утворюють разом систему) гравці.
• Держава - теж система, тут люди - це елементи системи, структура - це адміністрація, а об'єднувальний принцип персоніфікується (позначається у вигляді окремої людини) як правитель держави (цар, президент тощо) або ж, кажучи більш пафосно, виявляється як державна самосвідомість.
• Сонячна система - це теж система (це видно з самої назви). Тут центр - це, звісно, Сонце, а елементи - космічні тіла в Сонячній системі (планети, їх супутники, астероїди, планетоїди, комети та ін.).

Вище були наведені приклади конкретних систем, узяті з реального життя. Але системний підхід застосовуваний і в абстрактних областях знання. Яку роль системи відіграють у світі? Про це розповідає наступний принцип.

Фундаментальний принцип 2 (принцип системності Світу): світ складається із систем

Інакше кажучи, при вивченні Світу природно виділяти (на перших кроках цього вивчення) не довільні його частини, а насамперед ті, що утворюють системи. Підтвердженням справедливості цього принципу є багатовікова практика людства та розвиток всіляких областей знання. У системах спершу виділяють лише елементи, що їх утворюють, і взаємозв'язки між ними. Але взаємозв'язки ці дуже різноманітні, і деякі з них самі пов'язані з різними спеціальними частинами розглянутої системи. Такі роду особливі частини системи зручно виділяти та вивчати самі по собі. Разом зі зв'язуваними ними елементами вони утворюють підсистеми.

Приклади елементів, підсистем, зв'язків у системах:

• Людина (як система) складається з безлічі елементів. Підсистеми тут такі: кісткова система, м'язова система, кровоносна тощо. Зв'язки між елементами в людини дуже різноманітні - це і нервові зв'язки, і хімічні, і деякі більш тонкі, сучасною наукою ще не вивчені (різні «канали», «меридіани» тощо).
• Родина як система складається з елементів (членів родини). Їх зв'язують різні «сімейні узи» - шлюбні, батьківські тощо. У родині функціонують і окремі підсистеми - наприклад, діти як підсистема, усі чоловіки родини та ін.
• У Сонячній системі зв'язки між її елементами - здебільшого гравітаційні, але часом важливі і електромагнітні, і деякі інші зв'язки. Підсистеми тут, наприклад, - окремі планети (самі по собі або ж з усіма їх супутниками, космічним пилом на орбітах навколо них тощо).

Отже, система - це найважливіше поняття в багатьох областях знання. Але як різні системи нашого Світу співвідносяться між собою? Чи рівноправні вони, чи, можливо, вони зовсім автономні? Виявляється, що в них є своєрідна субординація. Кожна система завжди є частиною якоїсь більш широкої системи, а та, у свою чергу, є теж частиною якоїсь ще більш широкої системи і так далі. Причому в цьому «і так далі» можна йти не тільки «вшир», а й «углиб»: кожна система містить безліч більш «дрібних» підсистем, ті, у свою чергу, - теж містять багато підсистем, і так далі. Ці міркування виражаються у вигляді наступного загального принципу.

Фундаментальний принцип 3 (принцип ієрархічності Світу): світ організований ієрархічно

Світ влаштований ієрархічно. Кожна сутність складається з якихось елементів, тобто теж живих сутностей, і весь світ можна розбити на шари. Наприклад, клітина, людина, людство, земля. І кожна сутність одного шару входить як елемент у більш високу сутність.

Слово «ієрархія» походить від грецького hierarchia, воно пов'язане зі словами hierys - священний і arche - влада, які разом можна розуміти як влада вищих сил (або як підпорядкування нижчих систем вищим).

І цей Принцип не викликає зараз практично жодних сумнівів у його справедливості. Він, так само як попередні принципи, є результатом тривалого процесу пізнання Світу людиною. З поняттям ієрархії пов'язане поняття про рівні Світу - тобто про розподіл Світу (в його тонкому розумінні, що не обмежується лише найпростішими, баченими неозброєним оком, явищами) на окремі шари, плани. Тонка будова Світу насправді безупинна (у ній немає різких стрибків), але для зручності вивчення Світу в ньому виділяють окремі плани (рівні, плани, площини - від латинського planus) - фізичний, астральний, ментальний тощо. Однак у цьому безперервному тілі є, очевидно, й деякі особливі, перехідні області, на зразок фазових переходів, досліджуваних у фізиці (там при описі процесу нагрівання особливо виділяють і фазові переходи - переходи твердого тіла в рідину та рідини - в пару).

Зазвичай езотерики працюють із трьома рівнями Світу - фізичним, астральним і ментальним, і тільки «найкрутіші» езотерики оперують (здебільшого суто формально) ще тоншими планами Буття.

• Фізичний рівень буття найбільше знайомий - саме його насамперед мають на увазі, коли говорять про Світ. Але Світ багатший за цю свою частину - фізичний рівень, у ньому є безліч інших рівнів, не менш «реальних», ніж фізичний (хоча їх значно складніше пощупати, виміряти, зафіксувати приладами).
• Астральний план Світу тісно пов'язаний зокрема з емоційною стороною життя людини та, більш загально, з психологічними явищами (але він зовсім не обмежується ними).
• Ментальний рівень Світу - з погляду людини - тісно пов'язаний із мисленням, але він не вичерпується лише мисленням. Вищі ж шари ментального рівня межують із наступним за тонкістю шаром буття - інтуїтивним.

У кожному плані матерії можна виділяти окремі підплани, у тих - теж свої підплани тощо. Виділимо, для прикладу, окремі підплани матерії (важливої складової фізичного рівня) як однієї зі складових Світу, взяті за нисхідною їх щільності, а також деякі їх підплани. Нижче наведено кілька рівнів «щільності» матерії та зазначені першоелементи (в розумінні езотериків), що природно зіставляються з деякими з них.

Наступні плани матерії - з номерами 5, 6, 7 і т.д., розглянуті фізично - це різні вакууми (саме ними протягом останніх років особливо цікавляться фізики та космологи).

На кожному рівні (плані) Буття можна виділяти й деякі підплани. Наприклад, для твердого тіла (один з універсальних символів якого - кристал) підрівні (підплани) у міру збільшення щільності такі:

• звичайні матеріали (дерево, шкіра та ін.),
• метали,
• кристали,
• надщільна речовина (вона існує на великих глибинах нашої планети).

Деякі наслідки фундаментальних принципів

Постулат 1: Усі системи світу між собою подібні

Будь-яка сутність подібна світу загалом. Але якщо кожна сутність подібна всьому світу, отже, всі вони подібні одна одній, будь-яка сутність у світі схожа на іншу. Вивчаючи життя однієї людини, можна вивчити закони, які управляють усім людством. В окультизмі принципом подібності користувалися тисячі років тому.

Для астрології твердження про подібність усіх систем є найважливішим постулатом.

За визначенням, дві системи називаються подібними (між собою), якщо між ними існує двостороння відповідність, за якої зберігаються суттєві для цих систем співвідношення між елементами, тобто сутність у своєму середовищі подібна будь-якій іншій сутності в її середовищі.

Приклади подібності систем:

• Подібні такі біологічні системи, як клітина і куряче яйце. Для клітини об'єднуючий центр - це її ядро, а для яйця - це жовток (саме в них міститься те, що є суттю і клітини, і яйця). Білок яйця - це аналог цитоплазми для клітини. Шкарлупа яйця - аналог клітинної мембрани.
• Подібні як системи й усі люди. У кожної людини є стандартний набір елементів і підсистем (зокрема, руки, ноги, голова, нервова система тощо). Тому для вивчення фундаментальних принципів функціонування всіх людей на світі не треба проводити складні статистичні дослідження, залучаючи дані про сотні й тисячі людей. Достатньо просто докладно вивчити будову однієї єдиної системи подібного роду - тобто однієї людини.
• Подібні такі на вигляд різні системи, як комп'ютер і держава. Відповідності тут такі: Центральний процесор - президент. Комплектуючі комп'ютера - народ. Корпус комп'ютера - кордон держави.

Подібними можуть бути не лише системи загалом, подібними можуть бути й окремі особливості «життя» різних систем. Наприклад, подібні рух стрілки годинника та рух Сонця за екліптикою (навколо Землі, так це сприймає земний спостерігач). Обидва рухи відбуваються (приблизно) за окружностями, об'єднувальним началом для кожної з цих окружностей (як і загалом для всіх окружностей) є їх центри. Для годинника це буде центр циферблата (вісь стрілки), а для руху Сонця цим центром буде Земля (або, точніше, око спостерігача, що вивчає рух Сонця).

Подібність систем - дуже корисний інструмент дослідження, використовуваний у всіляких галузях науки (біологія, фізика, хімія, психологія тощо). Докладне вивчення однієї системи дає багато інформації (причому доволі конкретної) і про інші, подібні до неї системи.

Відношення подібності між системами має деякі очевидні властивості:

1.   Кожна система подібна до самої себе (рефлексивність подібності).

2.   Якщо система А подібна системі В, то й система В подібна системі А (симетричність подібності).

3.   Якщо система А подібна системі В, а В - подібна системі С, то А буде подібна системі С (транзитивність подібності).

У книзі Буття сказано: «І створив Бог людину за образом своїм».

Прадавній принцип «Пізнай самого себе, і ти пізнаєш весь Світ» показує, що, глибоко пізнавши себе, можна не лише дізнатися багато чого про інших людей, а й пізнати багато властивостей усього навколишнього Світу.

Знаменитий принцип Гермеса «Те, що вгорі, подібне тому, що внизу, і те, що внизу, подібне тому, що вгорі» фактично свідчить про подобу системи земного та небесного планів Буття (поділ на земне та небесне є один із можливих розподілів Світу на рівні).

«Синхроністичність» («одночасність») Юнга - твердження про загальний взаємозв'язок явищ у Світі. Усі знають, що «біда не приходить сама», однак і хороші речі теж трапляються найчастіше низкою. Цей взаємозв'язок й встановлюється подібністю систем. Зокрема, подібні всі системи в певний фіксований момент часу. Але це означає, що кожна система наче «діє» (причому миттєво) на всі інші системи, що функціонують одночасно з нею. Насправді це, звісно, не фізична дія, а простий вияв єдності Світу.

В астрології часто говорять про «дію» планет на земне життя. Саме ця теза зустрічає особливо завзяті заперечення представників сучасної фізики й академічної науки загалом. Вони вимагають вказати природу цієї дії, справедливо зазначаючи, що звичайні фізичні впливи таких планет, як маленький Меркурій або невеликий і дуже віддалений від Землі Плутон, не можуть жодним помітним чином вплинути на розвиток такої системи, як людина на Землі. Але залучення фізичних «впливів» зовсім не є необхідним для того, щоб мати можливість говорити про вплив планети на людину (причому взаємний).

У цей час поки що залишається нез'ясованим питання про конкретний «механізм» встановлення подібності всіх систем у Світі. Інакше кажучи, неясно, як же саме у Світі здійснюється ця подібність. Але такі неясності на сьогодні спостерігаються не лише в астрології.

Приклади.

• Фізики досі не встановлено природу сил тяжіння. Усі сучасні люди знають, що масивні тіла притягують одне одного (хоча насправді притягуються всі тіла, зокрема й дуже легкі). Ньютон встановив закон тяжіння, за допомогою якого можна «прогнозувати» силу гравітаційної взаємодії та результати її дії. Але як саме відбувається притягання тіл - це досі нікому не відомо. Ні гравітони (кванти гравітації), ні гравітаційні хвилі, які залучалися для пояснення природи гравітації, дотепер експериментально не виявлені, попри зусилля фізиків. А загальна теорія відносності Ейнштейна взагалі намагається виключити гравітацію зі списку фундаментальних сил, вважаючи, що вся справа не в притяганні тіл, а у викривленні простору-часу.
• Про природу психічного психологи мають лише не дуже чіткі уявлення. Про природу та механізм мислення висунуто десятки та сотні гіпотез, і не видно ще їм кінця, про єдину точку зору психологів і фізіологів на природу мислення поки що не може навіть йтися.

Незнання (тимчасове) природи взаємодії не має стояти на перешкоді для її вивчення та використання. Коли-небудь все це проясниться - і природа гравітації, і природа «дії» планет на людину.

Кілька слів про деякі неастрологічні практичні приклади застосування постулату 1.

1.    Передчуття, сни та події в житті людини. Відомо, що часом те, що приснилося людині, відбувається того ж дня насправді. Як це можна пояснити? Якщо брати до уваги сказане вище, то дуже просто - деякі (особливо актуальні для поточного життя конкретної людини) сновидіння та деякі реальні події взаємозалежні між собою (хоча вони й не завжди відбуваються одночасно). Тільки от зв'язок цей доволі символічний і неоднозначний. Саме тому сновидіння зазвичай треба трактувати символічно, а не буквально.

2.    Події на Землі та землетруси. Давно зауважено, що катастрофічні явища на Землі (особливо це стосується землетрусів) відбуваються особливо часто там, де відбуваються масові заворушення людей. Із чим це пов'язане? Використовуючи постулат подібності всіх систем: природна система й соціальна система взаємозалежні, і з ними відбуваються подібні події (адже масові заворушення та природні катаклізми подібні між собою).

Вище вже йшлося про те, що подібність систем - це одна з основ багатьох областей знання. При цьому подібність можна розуміти по-різному. Іноді майже буквально (будь-які дві окружності подібні), іноді - кількісно, але при цьому доволі абстрактно (наприклад, те саме рівняння математичної фізики - скажімо, хвильове рівняння - може описувати дуже різні фізичні явища - від коливань стрижня до електромагнітних коливань), але іноді подібність слід розуміти й у доволі символічній формі.

Одна з форм такого розуміння - аналогія. Аналогії широко використовуються в сучасній науці. Навіть у таких точних науках, як фізика або математика, при серйозних наукових дослідженнях постійно використовують міркування за аналогією. Цей факт - один із «професійних секретів» науки. Профани ж думають, що науковці міркують тільки строго логічно та мислять мало не формулами. А вони насправді мислять образами, використовуючи часом у вигляді образів найбільш несподівані аналогії. Корисно відзначити, що слово «аналогія» походить від грецького analogia - відповідність, подібність.

Приклади:

• У фізиці дуже часті міркування за аналогією. Наприклад, при описі атомного ядра його розглядають як пружну кульку (якою насправді він не є). Електромагнітні хвилі для наочності уподібнюють хвилям на воді. Сильно стиснений газ уподібнюють рідині.
• У техніці є спеціальний розділ - моделювання технічних систем. Моделі використовують і для випробувань виробів. Наприклад, перед початком виробництва повнорозмірного літака в аеродинамічній трубі досліджують його зменшену копію. Звісна річ, ця копія і сам літак - це не те саме, але правильно зрозумілі принципи подібності дають змогу і через дослідження копії доволі точно судити про властивості повнорозмірного оригіналу.
• В езотериці без аналогій - символічний підхід до опису Світу - це один з основних методів езотерики. У давнину він проявився у вигляді добре розвиненої міфології. У міфах були в символічній формі записані уявлення давніх мислителів про будову Світу.

Дотепер розглядалося, що системи є здебільшого чимось даним, що з часом не змінюється. Насправді системи «рухаються в часі», у них із часом відбуваються різні зміни - від суто зовнішніх (легко зауважених стороннім спостерігачем) до внутрішніх, які не так уже й помітні ззовні, але які надалі приводять до суттєвих зовнішніх змін.

Процес (від латинського processum - просування) - це послідовна Зміна станів системи, що відбувається з часом. Більш коротко можна сказати, що процес - це рух системи в часі.

З'явилося фундаментальне поняття часу. Частий час і пов'язані з ним процеси розуміють як щось лінійне, що рухається з нескінченно віддаленого минулого в нескінченно віддалене майбутнє. Але насправді всі природні процеси не є лінійними, вони радше циклічні. Часто процеси лише з першого, поверхневого, погляду здаються лінійними, але потім з'ясовується їх циклічність.

Наприклад, рухаючись по Землі, людина йде (їде, пливе) начебто по прямій лінії і тільки після дуже довгого шляху зауважує, що повернулася до вихідної точки Землі (обійшовши всю земну кулю).

Астрологія базується саме на уявленні про циклічність і часу, і всіх процесів у світі. Саме циклічність дає змогу будувати символічні розгортки карт і астрологічно аналізувати (але не пророкувати) майбутнє.

Універсальну роль циклів у Світі обґрунтовує таке твердження:

Постулат 2: Усі процеси - циклічні

Усі системи, як уже відомо, між собою подібні. Але серед них є й такі, процес зміни яких зовсім явно циклічний (наприклад, це коливний маятник, обертання планети навколо Сонця тощо). А тому всі процеси для всіх систем повинні бути циклічні, оскільки вони між собою всі подібні.

Термін «циклічний» походить від латинського cyclus - варіанта грецького слова kyklos - коло.

Один із найпростіших циклів - це рівномірний рух точки по окружності (наприклад, рух кінця хвилинної стрілки по краю циферблата).

Усе повторюється. Для астролога це не метафора, а об'єктивний факт, коли можна говорити про конкретні дати. Якоюсь мірою гороскоп людини схожий на годинник із безліччю стрілок. Усі вони ходять по колу, але з різною швидкістю. І коли деякі з них збігаються, або стають в одну лінію, або збираються разом в певних місцях «циферблата» - це означає цілком конкретні речі. Наприклад, можна зазначити, що в житті з рівними періодами відбуваються зміни в тих самих областях. Приміром, кожні два роки - перехід на нову роботу або розрив стосунків. А два роки - це цикл Марса, планети, яка відповідає за напористість, сміливість, але й за конфлікти також.

У зв'язку з подібністю всіх систем маємо наслідок: усі процеси можна розглядати (з точністю до подібності) як рухи по окружності. Усі окружності між собою подібні геометрично й тому можна обмежитися вивченням руху по якійсь одній окружності (окружності одиничного радіуса, окружності Зодіаку тощо).

Усі системи подібні.

Сонячна система - це одна з систем.

Отже, усі системи подібні Сонячній системі (І система «Людина» також - усім відомий знаменитий вислів «Людина - це Мікрокосмос»).

Але ж саме на вивченні руху елементів Сонячної системи - планет, Сонця та Місяця - базується астрологія. Отже, астрологічний підхід до вивчення Світу цілком обґрунтований теоретично. Відкидати астрологію може тільки той, хто відкидає вищенаведені загальні принципи та логіку (оскільки саме на їх основі й отримане вищенаведене обґрунтування астрології).

Більше того, для вивчення подій на Землі цілком природно Сонячну систему розглядати із земної - геоцентричної - точки зору. За такого підходу важливий саме рух Сонця (як і інших небесних тіл) відносно Землі. І хоча зараз усі знають, що насправді не Сонце рухається навколо Землі, а навпаки, Земля обертається по орбіті навколо Сонця, але з погляду земних процесів геоцентрична точка зору - найбільш природна.

Геліоцентрична точка зору (коли за центр береться Сонце) на події теж має своє застосування - при вивченні процесів космічного масштабу (таких, у яких звичайні, специфічно земні процеси не такі цікаві). Саме на геліоцентричній точці зору базується геліоцентрична астрологія - галузь сучасної астрології.

У зв'язку з подібністю будь-якої системі в астрології Сонячна система використовується як модель. Слово «модель» походить від французького modele - зразок, тобто Сонячна система розглядається як зразок, наочний приклад при вивченні будь-яких інших систем. Модель ця особливо корисна тому, що, по-перше, вона дуже наочна, і, по-друге, вона допускає кількісні виміри. Тут астрологія замикається з астрономією, яка в її сучасному розумінні й займається кількісним вивченням небесних (у доволі широкому значенні цього слова) явищ. Наприклад, виміряти таку характеристику, як логічність мислення конкретної людини доволі важко (навіть використовуючи тести), а от виміри взаємних положень, пов'язаних із логічністю мислення небесних тіл (Меркурія й Сатурна), людині цілком під силу. Аналіз отриманих результатів астрономічних вимірів дає змогу, використовуючи подібність систем (хоч би в символічному, а тому в доволі багатозначному значенні цього слова), об'єктивно оцінити і ступінь логічності конкретної людини, і багато інших його психологічних характеристик (про що сучасна психологія може лише мріяти).

Астрологічний приклад: у будь-якому Мікрокосмі є об'єднуючий центр, серцевина. У людського тіла - це серце, у людини взагалі - дух, у держави - президент (король, цар), у фірми - керівник тощо. А в Сонячній системі - Сонце. І невипадково виникаючі магнітні бурі (викид енергії з поверхні Сонця) відображаються у всіх проекціях Мікрокосму. У тих, у кого слабке серце, виникають проблеми зі здоров'ям. У творчих людей зростає активність, відбуваються серйозні соціальні зміни - від держав до приватних фірм.

За матеріалами лекцій Київської Школи Астрології