Здрастуйте, Ігор!!! Звуть мене Ірина, жіноча, 08.06.1987. (02:35), Київ, любов. Я в повній розгубленості. Опишу детальніше... Більше року назад розірвали стосунки з молодою людиною (Максим, чоловіча, 26.03.1988, Київ), а я до цих пір не можу заспокоїтися, зустрічалася з іншими хлопцями, а думаю лише про нього. Від загальних друзів знаю, що і він в такій же ситуації по відношенню до мене, але по незрозумілих для мене причинах ми не разом, не дивлячись на всі кроки, що я робила назустріч ньому. Склалося враження, що він чогось боїться, точніше боїться стосунків зі мною - "аж надто я для нього хороша" і "він на мене не заслуговує" (його слова) ... Підкажіть, як бути? Як складуться наші стосунки в найближчих декілька років.... З повагою, Ірина.