Яшма

Так називають кварцит, який увібрав у себе весь спектр сонячного світла. Жоден мінеральний вид не знає такої палітри барв: жовто-червона, червона, оранжева, жовта, зелена, блакитна, коричнева, фіолетова, майже чорна й біла. У старовину на Сході тверді камені зеленого кольору називали «ієшміє», «яшм» або «яшаб». Довгий час під назвою яшма мали на увазі всі тверді й строкато забарвлені камені, та лише з XIX століття яшмою стали називати тільки кременисті, тверді мінерали, що добре поліруються.

Яшму вважали магічним каменем. Зелена яшма - алхімічна, жовта - пов'язана із соціальною ієрархією, її добре носити на роботі. Стародавні греки помітили, що якщо пити з яшмової чаші, багато хвороб зникають. Авіценна радив носити її на сонячному сплетінні від хвороб шлунка. Постійне носіння яшми загострює нюх. У Європі яшму вважали засобом від епілепсії та лихоманки. У китайській медицині яшма зупиняє кровотечі й лікує жіночі хвороби. Зелена яшма відкриває все невидиме, змушує переглянути те, що видалося очевидним, жовта - охороняє від пристріту та впливу отрут. Строката яшма - камінь мрій і натхнення.