Здрастуйте, Вікторе Володимировичу! Я заміжня у мене є син. І мене ось така ситуація... я познайомилася з молодою людиною 2 роки тому. Якщо і буває любов з першого погляду, то це дійсно була вона. І як мені здається, відчуття були взаємними. Впродовж 2 місяців ми насолоджувалися спілкуванням один з одним. Потім доля розлучила нас... він поїхав. Протягом року я мріяла і уявляла зустріч з ним... і ми зустрілися... ініціатором була я... але той день був найщасливіший в моєму житті... і в його очах я бачила теж саме. Але після цієї зустрічі він став мене ігнорувати... не відповідати на дзвінки, смс без будь-якого пояснення. А ось недавно я взнала, що перешкода всьому цьому як він вважає це той хто був третім між мною і ним. Звичайно цей зв'язок - великий гріх... але я нічого не можу з собою зробити - я відчуваю його, люблю - таке вперше... мені чомусь здається, що він моя друга половина, яку я так довго чекала. І чоловік мій в даному випадку не є третім. Чоловік знає все, що я відчуваю до нього... але весь цей час я думала, що він ігнорує мене, тому, що я йому не потрібна. А ось тепер навіть і не знаю, що мені робити, як бути... допоможіть будь ласка. Забути його чи це дійсно доля? Якщо доля, то як йому пояснити, як багато він для мене означає, як поводитися? Я народилася 02.08.1981 року, він 17.09.1970 року, Познайомилися в квітні 2007 року. Допоможіть будь ласка. Спасибі.