Любов. Присвячується весні. Частина III

Трохи психології

Психологи стверджують, що наша здатність приймати і віддавати любов закладається в ранньому дитинстві. Маленька людина у найпростіших проявах демонструє світу свою любов і прихильність у ході тілесного контакту, коли гладить і обіймає когось - братика, кошеня, маму. І такі «уроки любові» надзвичайно важливі на цьому найраннішому етапі розвитку - людина проносить цей досвід через усе свідоме життя. І також не секрет, що дитина, яка в дитинстві не відчувала любові, виростає «проблемною» людиною, якій дуже складно будувати стосунки, засновані на любові.

Любов є однією з потреб людини. А реалізація наших потреб безпосередньо залежить від мотивації. Теорій, що описують мотивацію людини, досить багато. Але існує одна з найбільш поширених і популярних - це «піраміда Маслоу», розроблена американським психологом Абрахамом Маслоу в далекому 1954 році.

Існує п'ять базових потреб:

1. Плотські і сексуальні - у диханні, в даху, відтворенні потомства, відпочинку, вбранні тощо. Утворюють поведінкову домінанту.

2. Безпека - стабільність у житті, впевненість у завтрашньому дні, в людях, гарантована затребуваність, потреба в законності.

3. Потреба в причетності - взаємообмін у соціумі, любов, прихильність, увага до себе і ближнього, входження в соціальну групу, яка може дати дружбу або стосунки.

4. Самооцінка - статус, кар'єра, визнання, престиж, репутація, повага.

5. Моральність і мораль - творчість, самовираження, втілення своїх навичок - корисність і потрібність світу. Маслоу стверджував, що «стадії самореалізації» сягає не більше 2% людей.

Перші дві групи відносяться до вроджених і першорядних потреб. Вони необхідні всім, їх мають усі, діють у всіх в рівній мірі. А інші три групи називаються соціально-набутими, або другорядними. І чим більше людина зосереджена на потребах росту - у навчанні, розвитку, творчості, слідуванню своєму призначенню, допомозі іншим, тим менше її турбують базові потреби. Адже захоплена чимось або кимось людина може навіть забути поїсти. Ці найвищі потреби діють у людей по-різному, і саме вони є ознаками диференціації людей. Незадоволення цих вищих потреб призводить згодом до невротичних і компенсаторних процесів.

Маслоу вважав, що ці потреби реалізуються тільки поетапно - від найнижчої до найвищої. І перехід на більш високий рівень здійснюється тільки за умови задоволення більш низьким рівнем. Тобто, коли людина задовольнила свої базові потреби, то тільки тоді вона починає прагнути самовираження різними шляхами - людина повинна відчувати тепло, комфорт, безпеку, перш ніж почати виходити за рамки власного «я». І інтенсивність тієї чи іншої потреби безпосередньо залежить від місця в ієрархії, яке вона посідає.

Дуже важливо врахувати той факт, що ті чи інші потреби реалізуються у «нормальної» людини в «потрібному» віці. За Маслоу ці люди - «щасливчики». І «щасливчики» задовольняють базові потреби (безпеку, фізіологію) в дитинстві, потребу в приналежності і любові - в підлітковому віці та юності. А потреба в самоактуалізації, наприклад, приходить отримує задоволення до років 50-ти.

На шкалі людських потреб Маслоу любов посідає центральну позицію. Це не означає - головну або центрову. Йдеться тільки про те, що любов розташована посередині між базовими та вищими потребами. Коли людина задовольнила базові потреби, вона починає потребувати любові і прихильності. Вона починає помічати відсутність подруги, друзів, і це відчуття досить гостре. Вона прагне близьких стосунків, родини. І ця мета наразі стає найважливішою. Людина, ймовірно, і забула, як, відчуваючи голод або нестаток, вона докірливо посміхалася при слові «любов». А тепер вона мучиться від самотності і дуже болісно переживає свою відторгнутість. І тільки отримавши любов, людина, заспокоївшись, усвідомивши, що вона потрібна і кохана, починає творити і розвиватися.

Віктор Базілей