Вітаміни й астрологія

Вітаміни від латинського слова vita - життя (буквально - «життєві аміни»). Це органічні речовини, що надходять в організми людини й тварин із їжею або синтезуються ними, необхідні для нормального обміну речовин. Вітаміни є найважливішими незамінними харчовими речовинами. Це низькомолекулярні органічні сполуки, необхідні для нормального обміну речовин, підтримки гомеостазу, біохімічного забезпечення всіх життєвих функцій організму.

Організм людини не синтезує вітамінів або синтезує їх у недостатній кількості (наприклад, нікотинову кислоту) та повинен одержувати їх у готовому вигляді з їжею. Вітаміни мають надзвичайно високу біологічну активність. На відміну від інших незамінних харчових речовин (незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, деякі мінеральні речовини) вітаміни не є пластичним матеріалом або джерелом енергії й беруть участь в обміні речовин як каталізатори та регулятори окремих біохімічних і фізіологічних процесів. В організмі вони, як правило, не відкладаються, а їх надлишок виводиться органами виділення.

Вітаміни було відкрито М.І. Луніним у 1880 році, а вперше виділено у чистому вигляді в 1911 році. Зараз відомо близько 50 видів вітамінів. Серед них в окремій групі виділено 13 вітамінів, абсолютно необхідних. При цьому потрібна дуже незначна кількість вітамінів. Вона становить від кількох мікрограмів (вітамін B12) до кількох десятків міліграмів (вітамін С).

Найбільша кількість вітамінів є у рослинних продуктах, але деякі містяться лише у тваринних продуктах. Жоден харчовий продукт не містить усіх або навіть більшої частини вітамінів. Кожна група продуктів слугує джерелом окремих вітамінів, тому важливе дотримання правил різноманітного здорового харчування для забезпечення вітамінами. У промисловості вітаміни одержують хімічним або мікробіологічним синтезом.

За способом засвоєння вітаміни діляться на дві групи: водорозчинні та жиророзчинні (жиророзчинні надходять в організм у складі жировмісних продуктів, і для їхнього вбирання необхідна присутність жиру). Водорозчинні вітаміни легко руйнуються при тепловій обробці продуктів (смажіння, варіння тощо). Особливо легко руйнується вітамін С у овочах і фруктах, тому краще вживати овочі та фрукти у сирому вигляді. Легко руйнується при тепловій обробці продуктів також вітамін b1. Жиророзчинні вітаміни більш стійкі при кулінарній обробці їжі.

Сполуки, які не є вітамінами, але можуть слугувати їхніми попередниками в організмі, називаються провітамінами. Поряд із вітамінами, необхідність яких для людини й тварин безперечно встановлена, в їжі присутні біологічно активні речовини, дефіцит яких не призводить до явно виражених проявів, але вони мають певну біологічну активність. Ці речовини можуть бути приписані до вітаміноподібних сполук. До них зазвичай зараховують біофлавоноїди (Р), холін, інозит, карнітін, ліпоєву, оротову, пангамову (В15) і параамінобензойну кислоти.

Деякі аналоги та похідні вітамінів є антивітамінами. Проникаючи в клітини, ці речовини вступають у конкурентні відносини з вітамінами, зокрема при біосинтезі коферментів і утворенні ферментів. Зайнявши місце вітаміну в структурі ферменту, відповідний антивітамін, утім, не може виконати його функцію, внаслідок відмінностей у будові, в зв'язку з чим розвиваються явища вітамінної недостатності. До антивітамінів належать також речовини, що зв'язують, блокують або руйнують вітаміни. Наприклад: у нутрощах річкових риб присутній фермент тіаміназа, що руйнує тіамін (В1); білок сирого курячого яйця (авідін) зв'язує й інактивує біотин (Н). Деякі антивітаміни наділені антибактеріальною або канцеростатичною активністю. Наприклад, антагоністи фолієвої кислоти знаходять застосування в лікуванні злоякісних пухлин. Здебільшого антивітамінами виступають антибіотики та сульфаміди.

Потреба у вітамінах

Потреба у вітамінах залежить як від стану організму (внутрішні чинники), так і від впливу навколишнього середовища (зовнішні фактори). На потребу у вітамінах суттєво впливають вік людини, характер та інтенсивність праці. Потреба у вітамінах значно зростає при вагітності та годуванні грудьми, суттєво збільшується в умовах Півночі, при роботі в гарячих цехах, під землею, при сильному нервово-психічному напруженні. Те саме стосується осіб шкідливих професій, яким рекомендується додатковий прийом вітамінів у зв'язку з їх підвищеною витратою під дією шкідливих чинників виробництва.

Хоча зниження фізичної активності й енерговитрат у немолодому віці може зменшувати фізіологічну потребу у вітамінах, однак порушення їх всмоктування в цьому віці робить необхідним додатковий прийом полівітамінних препаратів із широким набором вітамінів, зокрема й тих, дефіцит яких у їжі молодих дорослих людей зустрічається рідко (вітаміни В12, Е та ін.).

Недостатність вітамінів: авітамінози та гіповітамінози

Недостатнє надходження того або іншого вітаміну з їжею призводить до його дефіциту в організмі та розвитку відповідної хвороби вітамінної недостатності, в основі якої лежать порушення залежних від певного вітаміну біохімічних, найчастіше ферментативних, процесів. Зазвичай розрізняють два ступені вітамінної недостатності: авітаміноз і гіповітаміноз.

Під авітамінозом розуміють стан глибокого дефіциту того або іншого вітаміну з розгорнутою клінічною картиною стану його недостатності:

-                      при дефіциті вітаміну С - цинга,

-                      вітаміну D - рахіт,

-                      вітаміну B1 - бері-бері,

-                      вітаміну РР - пелагра,

-                      вітаміну B12 - перніціозна анемія

До гіповітамінозів зараховують стан помірного дефіциту зі стертими неспецифічними виявами, такими як втрата апетиту, швидка стомлюваність, дратівливість, і окремими мікросимптомами: кровоточивість ясен, гнійничкові захворювання шкіри, лущення та сухість шкіри, ламкість волосся тощо. У цих випадках біохімічні тести, такі як визначення концентрації вітамінів, активності вітамінозалежних ферментів, уже виявляють дефіцит того чи іншого вітаміну, однак розгорнута клінічна картина його недостатності ще відсутня.

Поряд із дефіцитом якогось одного вітаміну на практиці часто зустрічаються полігіповітамінози, за яких організм відчуває недолік у кількох вітамінах. Однак і в цих умовах недостатність одного з вітамінів, як правило, є основною, а інших - супутньою. Основна причина гіпо- й авітамінозів - недостатнє надходження вітамінів з їжею. Такі гіпо- й авітамінози називають первинними, або екзогенними.

Водночас дефіцит вітамінів може виникати при їх достатньому надходженні з їжею, але внаслідок порушення їх утилізації в організмі або при різкому підвищенні потреби у вітамінах. Такі гіпо- й авітамінози називаються вторинними, або ендогенними. Особливу групу подібних станів становлять уроджені, генетично обумовлені порушення обміну та функцій вітамінів. Прийом деяких вітамінів у дозах, що суттєво перевищують фізіологічну потребу, може призводити до небажаних, побічних ефектів, а в кількох випадках - до серйозних патологічних розладів, позначуваних як гіпервітаміноз. Особливо небезпечні з цього погляду жиророзчинні вітаміни D і А.

Найчастіше трапляється дефіцит вітамінів С (аскорбінової кислоти), А, недостатнє споживання вітамінів В1 В2, фолієвої кислоти та вітаміну B6. Недостатнє споживання вітамінів, що навіть не призводить до виражених клінічних проявів авітамінозів, негативно позначається на здоров'ї людини, погіршує самопочуття, знижує працездатність, опірність до збудників інфекційних хвороб, посилює негативний вплив на організм шкідливих умов праці та зовнішнього середовища, збільшує перебіг будь-яких хвороб, перешкоджає їх успішному лікуванню. Недостатня забезпеченість вітамінами вагітних, жінок, які годують дітей грудьми, чия потреба в цих харчових речовинах суттєво підвищена, завдає великої шкоди здоров'ю матері та дитини, може бути причиною вроджених пороків розвитку, гіпотрофії, недоношеності, порушень фізичного й розумового розвитку дітей. Тривале недостатнє споживання вітамінів у дитячому та юнацькому віці негативно позначається на показниках загального фізичного розвитку, витривалості, перешкоджає формуванню здорового організму, сприяє поступовому розвитку обмінних порушень і хронічних захворювань.

Гіповітамінозний статус, характерний для великої кількості здорових людей, значно посилюється при різних захворюваннях. Гіповітаміноз обтяжує перебіг основного захворювання, а також знижує ефективність терапевтичних заходів, ускладнює результат хірургічних втручань і перебіг післяопераційного періоду. У зв'язку з цим лікування майже будь-якого захворювання має враховувати корекцію наявного або можливого вітамінного дефіциту шляхом додавання до комплексної терапії полівітамінних препаратів.

Із погляду астрології вітаміни належать до Меркурія та Діви. Вітаміни виконують функцію харчових посередників у процесі метаболізму в організмі. Меркурій вважався головним посередником між богами, переносником інформації - саме для цього необхідні вітаміни в раціоні людини. Вітаміни і вважаються переносниками інформації. Діва - тому що це дрібні речовини, а їх засвоєння та синтез відбувається через кишечник. Екзальтуючий тут Меркурій дає одержання інформації про світ через їжу, це другий знак інформації після Близнят, де пізнання відбувається через дихання. У слов'янській міфології знак Діви - мати-сира-земля, що таїть у собі могутні сили. На зоряних атласах сузір'я Діви зображується із колосками в руках - знак майбутнього життя (головна зірка сузір'я - Спіка - означає колосок). Як колосок складається з безлічі зерен, так і їжа повинна містити велику кількість різноманітних вітамінів.

За положенням натального Сонця в знаках - дефіцит вітамінів хронічний.

За транзитним Сонцем - дефіцит змінюється.

Відповідно до основних астрологічних канонів (слабість - вигнання та падіння планет) очевидний такий вітамінодефіцит за знаками Зодіаку:

Овен - В3, С, D, Е

Телець - В9, В12, Н

Близнята - В6, К, Р

Рак - В9, В12, С, D, Н

Лев - З, D, Н

Діва - В3, В6, Е, К, Р

Терези - А, В9, В12

Скорпіон - В (взагалі), В2, В3, В4, В5, В8, В15, Е

Стрілець - В1, РР

Козеріг - В (узагалі), В2, В4, В5, В6, В8, В15, К, Р

Водолій - А, U

Риби - В1, РР

Найслабшою зоною Зодіаку за ступенем засвоюваності вітамінів і їжі взагалі виявляється остання, оскільки вона не пов'язана зі шлунково-кишковим трактом, а найбільш неблагополучними знаками - Риби й Стрілець - вигнання та падіння Меркурія.